Кафедри ІКСТ (АТЗ)

Історія створення кафедри

Останнє оновлення: Вівторок, 29 травня 2018, 15:51

У 1964 році в Харківському інституті Інженерів залізничного транспорту в складі факультету АТЗ була створена кафедра «Розрахунково-обчислювальні машини та пристрої» (наказ по інституту від 19.12.1964р.). У 1967 році кафедру було перейменовано на «Електроніка та обчислювальна техніка», а в 1975 році - «Обчислювальна техніка та системи управління» (ОТ та СУ).

Викладачі кафедри забезпечували проведення занять зі студентами всіх факультетів з дисциплін «Теоретичні основи автоматики і телемеханіки», «Основи промислової електроніки», «Імпульсна техніка», «Керуючі обчислювальні машини і пристрої», «Розрахунково-перфораційні машини». На той час кафедра мала у своєму розпорядженні велику кількість різноманітних електронних приладів, в тому числі, обчислювальну машину «Промінь», аналогові обчислювальні машини «ИПТ-5», «МН-10м», «МН-18м», а також розрахунково-перфораційні машини. Багато приладів і макетів для навчального процесу було виготовлено співробітниками кафедри, зокрема, Я.А. Колодяжним і С.І. Марковим. Кафедра розміщувалася в 1-му корпусі, в аудиторіях 1.213, 1.215, 1.217, 1.221.

Першим деканом факультету АТЗ (1960-1973 рр.), першим завідувачем кафедри «Розрахунково-обчислювальні машини та пристрої» (1964-1970 рр.), був призначений кандидат технічних наук (1948 р.), доцент (1955 р.), талановитий педагог Панфілов К. К., який здійснював підбір і розстановку кадрів, брав участь у розробці нових дисциплін, організації науково-дослідної роботи співробітників і студентів при кафедрі. Поступово зростав і зміцнювався склад викладачів, його поповнили П.І. Лосєв, В.О. Лєщинський, В.О. Гончаров, В.А. Риков, В.І. Нікітенко.

к.т.н., доцент Панфілов К.К.

Панфілов Костянтин Костянтинович народився 30 листопада 1914 р. в м. Муром Горьківської області і після закінчення Муромської залізничної школи (1931 р.) пройшов трудовий шлях від електрика тресту «Івсантехстрой» (1931-1938 рр.) до декана факультету.

У 1938 році Панфілов К.К. закінчив з відзнакою Ленінградський електротехнічний інститут сигналізації і зв'язку Народного Комісаріату шляхів сполучення (НКПС) і працював на посадах спочатку інженера, а потім начальника відділу СЦБ Ташкентської залізниці (1938-1940 рр.). У 1940 році перейшов на роботу в Ташкентський інститут інженерів залізничного транспорту, де працював спочатку старшим лаборантом, а потім асистентом.

З 1943 року його трудова життя цілком пов'язана з роботою в Харківському інституті інженерів залізничного транспорту. Він працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри «Станції, вузли, СЦБ і зв'язок». З 1946 по 1949 виконував обов'язки завідувача кафедри СЦБ і зв'язку ХІІТ.

З 1 листопада 1960 призначається деканом факультету автоматики, телемеханіки та зв'язку (АТЗ) ХІІТ, а з 1964 року - завідувачем кафедри «Розрахунково-обчислювальні машини та пристрої». Очолюючи факультет і кафедру, багато уваги приділяв організації навчального процесу, підбору, виховання та розстановки кадрів, розвитку матеріально-технічної бази навчальних лабораторій, виховної роботи серед студентів і співробітників факультету. Плідна робота Костянтина Костянтиновича по вихованню і підготовці фахівців залізничного транспорту неодноразово відзначалася в наказах керівництва ХІІТ і Південної залізниці.

Науково-дослідницька робота доцента Панфілова К.К. була орієнтована на вдосконалення систем управління та регулювання пристроями автоматики і телемеханіки на станціях і перегонах.

Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», знаком «Почесний залізничник» (1960 р.).

З 1970 по 1974 рік завідувачем кафедри був доцент Цимбал М. Т., який продовжив роботу щодо подальшого розвитку кафедри.

к.т.н., доцент Цимбал М.Т.

Цимбал Микола Трохимович народився 30 листопада 1919 р. в селі Ново-Миколаївка Лозівського району Харківської області в сім'ї залізничника.

З 1935 по 1939 рік навчався в Харківському технікумі зв'язку. З 1940 по 1945 рік був в рядах Робітничо-Селянської Червоної Армії на Камчатці і Курилах. Після демобілізації переїхав до Харкова, де спочатку працював в технічній школі, а потім навчався в Харківському політехнічному інституті (ХПІ). Навчання закінчив в 1953 році з відзнакою і вступив до аспірантури. У 1959 році захистив дисертацію і отримав вчений ступінь кандидата технічних наук. У ХПІ працював на різних посадах: асистентом, старшим викладачем, в.о. доцента і деканом радіо факультету.

Як відомий фахівець в області передачі радіосигналів з 1963 по 1965 рік був відряджений в Монгольську Народну Республіку (МНР), де в університеті міста Улан-Батор готував викладачів для читання лекцій з радіотехнічним дисциплін. За успішну підготовку кадрів в МНР був нагороджений монгольської медаллю «Бід Ялав».

З 1965 по 1967 роки Цимбал Н.Т. працює доцентом кафедри, а потім з 1967 по 1970 рік− завідувач кафедрою «Конструювання мікромініатюрного радіоапаратури» ХПІ.

З 1970 року, після обрання за конкурсом на посаду завідувача кафедрою, та до виходу на пенсію в 1980 році, працював у Харківському інституті інженерів залізничного транспорту (ХІІТ) спочатку на кафедрі «Електроніка та обчислювальна техніка», а потім доцентом на кафедрі «Транспортний зв'язок» (1978-1980 рр.). Під час роботи в ХІІТ віддав багато сил, знань і енергії справі підготовки висококваліфікованих фахівців для залізниць, брав активну участь в організації навчально-лабораторної бази кафедри та вдосконалення навчального процесу.

Неодноразово заохочувався керівництвом ХПІ і ХІІТ, а як учасник Великої Вітчизняної війни був нагороджений п'ятьма медалями, в тому числі медаллю «За відвагу».

Состав кафедры 1971г.

Колектив кафедри «Електроніка та обчислювальна техніка» в 1971 році.
На знімку зліва направо стоять: доц. Лещинський В.О., доц. Хоменко В.Г., лаб. Харітонов О., доц. Панфілов К.К., лаб Проценко М., зав.лаб Кутовий А.І. ; сидять: лаб. Марков С.І., лаб. Привольнєва Л., зав.каф., доц. Цимбал Н.Т., ас. Риков В.М, ас. Гончаров В.О.

У 1974 році кафедру було реорганізовано і територіально переміщено до другого корпусу інституту. Обов'язки завідувача кафедрою з 1974 по 1975 рік виконував Нікітенко Василь Іванович.

Дискретна ЕОМ «Наірі-3»

Лабораторія аналогових обчислювальних машин

Аналогова обчислювальна машина
«МН-10м»

Аналогова обчислювальна машина
«МН-18м»

З 1975 року завідувачем кафедрою стає доцент Філіппенко Ігор Григорович. Кількість дисциплін і штат викладачів збільшується, активізується науково-дослідна робота кафедри. На кафедрі з’явиляється своя наукова школа. Професорсько-викладацький склад кафедри поповнюється новими кадрами. Це професор В.О. Кедрус, доцент В.М. Добрянский, асистенти A.B. Каліновский, В.В. Карасюк, А.Т. Кулік, B.C. Меркулов, М.В. Гвозденко, а також старші наукові співробітники Є.М. Загорулько та В.В. Шумеєв.

Члени кафедри входять до складу методичної ради університету з автоматизації та інформатизації. Головою методичної ради стає проректор університету з ОП професор Філіппенко І.Г. У 1975 році кафедра отримала свою сучасну назву – «Обчислювальна техніка та системи управління».

Состав кафедры в 1977г.

Колектив кафедри «Обчислювальна техніка та системи управління» в 1977 році.
На знімку зліва направо стоять: доц. Никитенко В.И., ас. Колодяжний Я.А., ас. Меркулов В.С., с.н.с. Загорулько Е.М., інж. Іванова А.Ю., асп. Поправко В.К., ас. Калиновський А.В., інж. Городинская С.І., доц. Карачаров А.Ф., зав.каф., доц. Філіппенко  І.Г., лаб. Мараховська І.Є., лаб. Двірник І.В., інж. Кривуля Г.Т., ас. Карасюк В.В., лаб. Сєдих Л.В., проф. Кедрус В.А., доц. Добрянський В.М., м.н.с. Самсонкін В.Н., зав.лаб. Понеділко С.В.; сидить: ст.викл. Гончаров В.О.

Заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., професор Філіппенко  І.Г.

Філіппенко Ігор Григорович народився 20 вересня 1935 р. в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Після закінчення в 1958 р. Харківського політехнічного інституту працював на підприємстві п/я №67, потім у конструкторському бюро електроприладобудування (сучасний «Хартрон»).

Ці роки  з 1959 по 1970  були часом творчої праці по створенню ракетного щита країни, розробці систем управління ракетоносіїв стратегічного призначення.

У 1965 р. без відриву від виробництва захистив кандидатську дисертацію. Робота в конструкторському бюро електроприладобудування поєднує з викладанням в Харківському інституті радіоелектроніки, працює зі спеціальною групою студентів  майбутніх працівників підприємства. Вчене звання доцента має з 1969 року.

Викладацьку діяльність у вищій школі починає в 1970 р. доцентом Харківського інституту радіоелектроніки. У 1975 р. обирається завідувачем кафедри «Обчислювальна техніка та системи управління» Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Докторська дисертація (1986 р.) відкривала новий науковий напрям, що не має вітчизняних і зарубіжних аналогів в області побудови високонадійних, відмовостійких і живучих імовірнісних детермінованих нейроподібних (нейрокомп'ютерних) обчислювальних і керуючих нейромереж, заснованих на нових принципах. Наукова цінність дослідження підтверджена 9 авторськими свідоцтвами.

Автор понад 200 наукових публікацій, 3 навчальних посібників, присвячених мов програмування і методів обчислення на персональних електронних цифрових обчислювальних машинах. Має 12 авторських свідоцтв. Бере участь і виступає з науковими доповідями на багатьох міжнародних конференціях і симпозіумах в тому числі: на 11-му всесвітньому конгресі «Автоматичне управління на службі людства» (1990 р.); на симпозіумі «The RNNS / IEEE Symposium on Neuroinformatics and Neurocomputers» (1992 р.), на третій міжнародній зустрічі зі штучного інтелекту в управлінні у реальному часі, яка проводилася під егідою Лоуренсовской національної лабораторії США (1991 р.) «Побудова нетрадиційних імовірнісних детермінованих структур для управління і розпізнавання образів» та ін. Під його керівництвом захищені 12 кандидатських і докторська дисертації.

Нагороджений медалями «За доблесну працю», «Ветеран праці», знаком «За відмінні успіхи в роботі», значком «Почесному залізничнику».

Професору Філіппенко Ігорю Григоровічу в 1994 році за значний особистий внесок у побудові національної освіти, розвиток наукових досліджень, впровадження сучасних форм навчання і виховання молоді присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Він обраний академіком Української Академії Інформатики (1998 р.). Дані про нього увійшли в біографічний словник «Видатні педагоги вищої школи м.Харкова». З 2008 року по грудень 2013 року - головний редактор "Східно-Європейського журналу передових технологій", а з січня 2014 року по сьогоднішній день - Honorary Editor of Scientific Journal "Eastern-European Journal of Enterprise Technologies", що індексується НБД Scopus.

Колектив кафедри «Обчислювальна техніка та системи управління» в 2002 році.
На знімку зліва направо стоять: доц. Карачарово А.Ф., доц. Гончаров В.О., лаб. Кулагін В.Ю., доц. Болотов О.Б., зав.лаб. Солонінченко А.М., ас. Шумеєв В.В., ас. Казанко О.В., ст.викл. Меркулов В.С., доц. Лисенко М.Г., доц. Бантюков С.Є., ас. Пєнкіна О.Є .;
сидять: доц. Пчолін В.Г., ст.викл. Конопацька В.Н., ас. Бізюк І.Г., зав.каф., проф. Філіппенко І.Г., лаб. Баштанюк О.А., зав. лаб. Єрмакова Л.П.

У період з 2005 по 2007 роки обов'язки завідувача кафедрою виконував доцент Гончаров Віктор Олексійович, а з 2007 року завідувачем кафедри стає доцент Бантюков С.Є.

к.т.н., доцент Бантюков С.Є.

Бантюков Сергій Євгенович народився в 1969 році. У 1986 році закінчив середню школу із золотою медаллю і вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту на факультет АТЗ. У 1988 - 1989 рр. служив у збройних силах.

Має вищу освіту в двох професійних напрямках. У 1992 році закінчив ХІІТ за фахом «Автоматика, телемеханіка та зв'язок на залізничному транспорті» за спеціалізацією «Мікропроцесорні інформаційно-управляючі системи». У 2012 році отримав диплом за спеціальністю «Економіка підприємства».

З 1992 по 1995 рік - аспірант кафедри обчислювальної техніки і систем управління. У 1995 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1999 році присвоєно вчене звання доцента кафедри обчислювальної техніки і систем управління. З 2007 року працює завідувачем кафедри обчислювальної техніки і систем управління.

Є автором понад 50 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі 4-х авторських свідоцтв, 2-х деклараційних патентів на винахід, 3-х патентів на корисну модель. Є автором підручника і 2-х навчальних посібників з грифом МОН.

Нагороджений знаком «За сприяння розвитку південно-західної залізниці» та Подякою начальника Південної залізниці.

Напрямок наукової діяльності: розробка систем і методів забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті. Завідувач кафедри докладає багато зусиль для формування викладацького складу, підвищення його професійного рівня, перебудови навчального процесу, науково-дослідній роботі, розвитку лабораторної бази.

Колектив кафедри "Обчислювальна техніка та системи управління" в 2016 році.
На знімку зліва направо: ас. Казанко О.В., доц. Головко О.В., зав.лаб. Ісаєнко К.О., доц. Бантюкова С.О., ст.викл. Пєнкіна О.Є., доц. Меркулов В.С., зав. каф., доц. Бантюков С.Є., доц. Пчолін В.Г., зав. лаб. Єрмакова Л.П., доц. Піскачева І.В., ст.викл. Бізюк І.Г., ст.викл. Чаленко О.В.

Колектив кафедри завжди поповнювався випускниками університету. Серед них:

  • к.т.н., доцент Карачаров А.Ф. (Випуск 1965, факультет АТЗ);
  • доцент Гончаров В.О. (Випуск 1967, факультет АТЗ);
  • асистент Шесточенко Н.О. (Випуск 1970, факультет ЕТ);
  • к.т.н., доцент Бантюков С.Є. (Випуск 1992 года, факультет АТЗ);
  • к.т.н., доцент Бутенко В.М. (Випуск 1994 года, факультет АТЗ);
  • зав. лабораторією, асистент Ісаєнко К.О. (Випуск 2005 года, механический факультет);
  • асистент Баштанюк О.А. (Випуск 2006 года, факультет АТЗ);
  • інженер Стрілець О.А. (Випуск 2006 года, факультет АТЗ);
  • лаборант Туз В.В. (Випуск 2010 года, факультет АТЗ);
  • старший лаборант Празукина Я.С. (Випуск 2013 года, факультет АТЗ).