Історія створення ІОЦ

Начальник ІОЦ

Матвієнко Сергій Генадійович

Начальник ІОЦ

корпус 2, поверх 2, кабінет 224

Початок існування обчислювального центру (ОЦ) ХІІТ — 1966 рік, коли наказом ректора інституту №199/лс від 15.03.66 р. відповідно до штатного розкладу обчислювального центру, затвердженого Головним Управлінням навчальних закладів Міністерства шляхів сполучення СРСР, було сформовано перший склад ОЦ ХІІТ, до якого увійшли начальник машин, начальник зміни обчислювального центру, програміст, інженер обчислювального центру, механік обчислювального центру.
Оперативне керівництво роботою обчислювального центру було доручено проректору інституту з наукової роботи Н.І. Астафьєву. На початковому етапі функції начальника ОЦ виконував начальник машин Г.Г. Хливняк. Пізніше керівником обчислювального центру було призначено М.Ф. Горбатенка.
У перші місяці роботи ОЦ ректор інституту О.Ф. Ігнатьєв відряджав співробітників обчислювального центру терміном до двох місяців на заводи Києва та Єревана для вивчення принципів побудови та технічної експлуатації електронних обчислювальних машин (ЕОМ) та організації робіт з використанням ЕОМ. І коли інститут одержав обчислювальну техніку, фахівці, які вже пройшли навчання на київських та єреванських заводах, приступили до роботи на ЕОМ „Раздан”, „Промінь”, „Дніпро”, пізніше – „Мир”.
З часом зростали обсяги робіт і задач, які необхідно було вирішувати, згідно з цим збільшувався кількісний склад співробітників ОЦ. У 1968 р. до складу ОЦ структурно входило дві групи: група програмістів і група з технічної експлуатації та ремонту ЕОМ, а кількісний штат співробітників ОЦ складав 10 чоловік.
Зважаючи на те, що оперативне керівництво роботою обчислювального центру було доручено й здійснювалося проректором інституту з наукової роботи, у перші роки функціонування ОЦ його співробітники виконували, в основному, роботу в науководослідному напрямку. Для розв’язання розрахункових задач за науковою тематикою програмісти ОЦ складали спеціальні програми, здійснювали їх доопрацювання й виконували обчислення. У цей період закладалися основи для розробки бухгалтерських програм. Обчислювальний центр також забезпечував технікою навчальний процес.
З початку 70-х рр. керівництво обчислювального центру порушує питання щодо низької продуктивності наявних ЕОМ, їх нестабільності та ненадійності у роботі. Становище ускладнювалось через те, що за ці роки значно збільшилася кількість задач, розв’язання яких виконувалося з використанням ЕОМ. За цих умов в інституті створюються лабораторії, в яких розміщують нові ЕОМ. Вже у 1974 р. разом із обчислювальним центром функціонували науково-дослідна лабораторія обчислювальної техніки (керівник І.К. Юр’єва) та лабораторія обчислювальної техніки (керівник О.С. Попов).
З роками назріла необхідність зосередити основний парк ЕОМ в одному структурному підрозділі з метою впорядкування експлуатації обчислювальних машин, їх технічного обслуговування, ремонту, матеріально-технічного забезпечення. Новий етап розвитку обчислювального центру ХІІТ почався у 1980 р. згідно до наказу Міністерства вищої і середньої фахової освіти СРСР „Про обчислювальні центри”, у якому було зазначено, що „…обчислювальний центр є структурним підрозділом вищого навчального закладу і призначається для забезпечення машинним часом навчального процесу, наукових досліджень, обробки інформації про діяльність вузу й інших видів робіт”. Начальником, керівником колективу й організатором робіт новоутвореного ОЦ було призначено О.С. Попова.
Обчислювальний центр як окремий структурний підрозділ інституту було підпорядковано ректору Ю.В. Соболеву, який постійно контролював діяльність ОЦ, визначав напрямки розвитку, затверджував і узгоджував плани роботи й звіти встановлених форм, особисто брав участь у складанні структурної схеми зв’язків ОЦ, перспективному оснащенні засобами обчислювальної техніки, керував окремими науковими темами й розробками.
За станом на початок 80-х рр. колектив обчислювального центру складав 52 працівники. Наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР №Д-28954 від 12.09.83 р. обчислювальному центру ХІІТ було надано першу групу з оплати праці. Структурно ОЦ складався з наступних підрозділів: група алгоритмізації і програмування; група АСУ ВНЗ; група впровадження й видачі; група технічного обслуговування. У цей період діяльності на обчислювальному центрі використовувались ЕОМ „Дніпро”, „Наірі”, „Мир”, а пізніше було отримано й введено в експлуатацію ЕОМ серії ЄС (єдиної системи): ЄС-1020, ЄС-1033, ЄС1060. Для роботи на ЕОМ використовувались операційні системи серії ЄС (ОС, ОС ЄС, Мв БОЗ) і мови програмування Асемблер, PL, Фортран, Бейсик, Паскаль. У цей же час у розпорядження ОЦ надійшли ЕОМ „сімейства малих”: СМ-3, СМ-4.
З метою підвищення ефективності адміністративно-господарської і управлінської діяльності в інституті було розроблено та впроваджено автоматизовану систему керування АСУ ХІІТ, яка постійно удосконалювалась. Основними напрямками функціонування цієї автоматизованої системи були такі: контроль за ходом навчального процесу; облік контингенту студентів і викладачів; контроль за ходом науково-дослідної діяльності в інституті (реєстрація договорів, облік надходження та витрат засобів, звітність, пошук літератури, реєстрація виконаних робіт); інформаційно-розрахунково-звітні операції під час здійснення адміністративно-господарської діяльності.
Зазначені напрямки АСУ ХІІТ було реалізовано за допомогою наступних підсистем: „Абітурієнт — Прийом”. Замовники — приймальна комісія і деканати; „ОУНП” — оперативне управління навчальним процесом. Замовники — ректорат і деканати інституту; „Сесія” — результати успішності студентів у період сесії. Замовники — ректорат і деканати;
„Зарплата” — нарахування заробітної плати для штатного й позаштатного персоналу співробітників інституту, накопичення архіву даних. Замовник — бухгалтерія; „Стипендія” — нарахування стипендії студентам. Замовник — бухгалтерія; „Витрати НДР” — облік надходжень і витрат при виконанні госпдоговірних науководослідних робіт. Замовники — НДЧ, бухгалтерія, кафедри; „АСНТІ” — автоматизована система науково-технічної інформації. Замовники — сектор НТІ, кафедри; „Викладач очима студентів” — обробка анкетних питань широкого спектру, відповіді на які дають студенти, які навчаються за денною формою навчання. Замовники — ректорат, деканати, кафедри.
У 1986 р. начальником обчислювального центру призначено Ю.Є. Кутового, науковим керівником ОЦ став О.С. Попов. Протягом 1988—1989 навчального року до ОЦ почали надходити перші персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) „Роботрон-1715”, IBM PC/XT, IBM РС/ХТ-286. Однак можливості цих персональних ЕОМ, зокрема швидкодія, ємність пам’яті, параметри монітора, були досить слабкими. Наприклад, „Роботрон-1715 ще не мав накопичувана на жорсткому магнітному диску, а лише дві „кишені” для використання дискет 5,25″.
У зв’язку з надходженням до ОЦ перших персональних комп’ютерів колектив обчислювального центру виконав великий обсяг робіт з переведення підсистем „ОУНП”, Сесія”, „АСНТІ”, „Абітурієнт — Прийом” з великих машин ЄС на засоби ПЕОМ. При переході з ЄС на ПЕОМ з метою супроводу інформації про студентський контингент і хід навчального процесу на рівні деканатів підсистеми „ОУНП” і „Сесія” було об’єднано в одну під назвою „Деканат”.
У 1993 р. до ОЦ надходять перші ПЕОМ, що вже називають персональними комп’ютерами (ПК) — типу ІВМ РС/ХТ-386, ІВМ РС/ХТ-486, а також матричні принтери типу СРЕ-134 та інша нова оргтехніка.
Зважаючи на зростаючу кількість задач, які має вирішувати обчислювальний центр академії, виникла необхідність у створенні підрозділу, що буде проводити в академії єдину технічну й програмну політику, впроваджувати нові комп’ютерні програмні та телекомунікаційні технології. Тому в 1999 р. обчислювальний центр і відділ автоматизованих систем управління (АСУ) було об’єднано – новоутворений структурний Підрозділ під назвою „Інформаційно-Обчислювальний центр” (ІОЦ) очолив С.В. Глушаков. До штату інформаційнообчислювального центру ввійшли 14 співробітників академії. Загальне керівництво і контроль за роботою ІОЦ здійснюють перший заступник ректора — проректор з навчальної роботи В.М. Астахов і Рада академії з інформатизації та комп’ютеризації.
На сучасному етапі ІОЦ академії активно здійснює такі роботи: розробка і введення в експлуатацію локальної обчислювальної мережі УкрДУЗТ з організацією електронної пошти і виходом до Інтернет; модернізація програмного забезпечення; дослідження викладацької Діяльності викладачів; формування рейтингу викладацького складу; контроль за використанням у підрозділах академії ліцензійного програмного продукту і баз даних; підключення до академічних партнерських програм провідних компаній-розробників програмного забезпечення (сьогодні УкрДУЗТ є академічним партнером компанії Microsoft, що дозволяє не тільки застосовувати в навчальному процесі ліцензійне програмне забезпечення, але й використовувати у програмах підготовки оригінальні навчальні матеріали фірм розробників); створення навчальних посібників з інформаційних технологій (керування базами даних, програмування, графіки, операційні системи, використання пакетів офісних програм тощо); розробка та впровадження на базі локальної обчислювальної мережі автоматизованих систем керування навчальною, науковою й адміністративно-господарською діяльністю; введення в експлуатацію, настроювання, ремонт і технічне обслуговування ПК у підрозділах академії. Під час проведення методичного експерименту з навчання студентів першого курсу за кредитно-модульною системою розроблено програмне забезпечення для тестування знань студентів. Разом із викладачами кафедр на виконання завдання Державної адміністрації залізничного транспорту України фахівці інформаційно-обчислювального центру розробили систему багатопрофільного тестування рівня знань працівників масових професій і керівників середньої ланки Укрзалізниці.
Інформаційно-обчислювальний центр постійно підтримує в робочому стані локальну обчислювальну мережу (з можливістю користування Інтернет), до якої підключено близько 800 ПК, розміщених у деканатах, на кафедрах і управлінських підрозділах у трьох навчальних корпусах академії. При цьому варто зауважити, що кількість ПК, підключених до локальної обчислювальної мережі, постійно збільшується.

Галерея