День пам’яті професора КОТЕНКА АНАТОЛІЯ МИКОЛАЙОВИЧА
День пам’яті професора КОТЕНКА АНАТОЛІЯ МИКОЛАЙОВИЧА
4 березня виповнилося б 83 роки колишньому завідувачу кафедри УВКР, видатному науковцю, талановитому педагогу, доктору технічних наук, професору Анатолію Миколайовичу Котенку. Він залишив яскравий слід в історії освіти та науки, присвятивши своє життя підготовці висококваліфікованих спеціалістів для залізничної галузі.
Анатолій Миколайович народився 4 березня 1942 року в селі Новомар’ївка Братського району Миколаївської області. Після закінчення Миколаївського технікуму залізничного транспорту він розпочав свій шлях у залізничній галузі, яка стала його покликанням. Відслуживши у Збройних силах СРСР, у 1964 році вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту, де здобув міцні знання та зустрів однодумців. У 1969 році він завершив навчання на механічному факультеті, а в 1986 році здобув другу вищу освіту на факультеті експлуатації залізничного транспорту.
Його професійна діяльність розпочалася на виробництві, де він працював упродовж 1969–1986 років, а з 1974 року обіймав посаду начальника технічного відділу вантажної служби Південної залізниці. Надалі його трудова діяльність була нерозривно пов’язана з Українським державним університетом залізничного транспорту. З 1977 року він працював на кафедрі БКВРМ, а з 1983 року – на кафедрі УЕР. У 1998 році Анатолій Миколайович захистив докторську дисертацію, а з 2000 по 2006 рік очолював кафедру УВКР, після чого продовжив свою викладацьку та наукову діяльність на посаді професора, передаючи свої знання студентам, виховуючи не просто професіоналів, а справжніх фахівців, відданих своїй справі.
Анатолій Миколайович був справжнім професіоналом своєї справи, забезпечував високий рівень викладацької діяльності, завжди прагнув до інновацій, активно впроваджував обчислювальну техніку в навчальний процес, займався науково-дослідною роботою, підтримував студентські ініціативи. Велика увага приділялася науково-дослідній роботі студентів – щорічно під його керівництвом готувалися численні доповіді на науково-технічні конференції, а наукові розробки його студентів неодноразово отримували нагороди міжвузівських і міських конкурсів. Він активно брав участь у навчально-методичній, організаційній та науковій діяльності університету, був членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій в УкрДУЗТ.
Та головним було не лише навчання. Він завжди знаходив час для кожного, хто потребував поради чи підтримки. Як заступник декана факультету УПП з виховної роботи, він вкладав душу у своїх студентів, допомагав їм зростати не лише як фахівцям, а й як особистостям.
За роки своєї діяльності Анатолій Миколайович зробив неоціненний внесок у розвиток кафедри УВКР. Завдяки його ентузіазму та невтомній праці було закладено міцний фундамент для наукових досліджень, удосконалення освітнього процесу та впровадження сучасних технологій. Він не лише передавав свої знання студентам, а й створив власну наукову школу, виховавши цілу плеяду науковців та викладачів, які продовжують його справу. Його відданість справі, високий професіоналізм і людяність стали взірцем для багатьох поколінь молодих науковців.
За свою багаторічну плідну працю Анатолій Миколайович отримав урядові та міністерські нагороди, користувався великою повагою серед студентів та колег. Він залишив значний науковий спадок, вагомий внесок у підготовку інженерних кадрів та розвиток залізничного транспорту України.
Світла пам’ять про Анатолія Миколайовича Котенка назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав честь з ним працювати, навчатися чи просто знати його. Він залишив не лише науковий спадок, а й теплі спогади про людину, яка жила своєю справою, була вірною своїм принципам та щиро любила свою роботу.
Вічна пам’ять і шана!
