Історія створення кафедри
Кафедра «Машинобудування та технічний сервіс машин» – МТСМ створена 01 січня 2021 року наказом ректора Українського державного університету залізничного транспорту № 95 від 01.09.2020 р. шляхом злиття кафедри «Будівельні, колійні та вантажно-розвантажувальні машини» – БКВРМ та кафедри «Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка» – НГКГ. Обидві кафедри мають власну історію створення та розвитку, яка бере початок з моменту створення Університету – на той момент Харківський інститут інженерів транспорту (ХІІТ), саме тому становлення кафедри МТСМ має багаторічне підґрунтя, а її історія створення нерозривна з історією обох кафедр – БКВРМ та НГКГ.
Історія створення та розвитку кафедри «Будівельні, колійні та вантажно-розвантажувальні машини»
Кафедра будівельних, колійних та вантажно-розвантажувальних машин була створена на механічному факультеті ХІІТу в 1934 році. Першим завідувачем кафедри був професор Д.Н. Тамарін. По 1941 рік кафедра забезпечувала навчальний курс «Механізація вантажно-розвантажувальних робіт» та курсове проектування з вантажопідйомних машин на механічному та експлуатаційному факультетах. Під час війни кафедра була евакуйована разом із ХІІТом у м. Ташкент, звідки повернулася до Харкова у 1946 році. В цей час кафедра входила до складу експлуатаційного факультету. Серед перших викладачів післявоєнних років були такі відомі фахівці з механізації вантажно-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті як Н.М. Геллер та Г.Г. Куйбіда.
З 1946 року протягом 29 років кафедру очолював учень професора Д.Н.Тамаріна – професор В.М. Стогов, який у 1950 році захистив докторську дисертацію, що була присвячена одноковшевим тракторним навантажувачам.
У 1964 році Міністерство шляхів сполучення СРСР доручило професору В.М. Стогову організувати при кафедрі галузеву науково-дослідну лабораторію з механізації вантажно-розвантажувальних робіт. В цій лабораторії було розроблено багато нових технологій, машин і пристроїв, які дозволили залізницям отримувати значний економічний ефект за рахунок механізації перевантажувальних робіт. Першим завідувачем лабораторії був к.т.н. (згодом д.т.н.) І.П. Кривцов, пізніше тривалий час – к.т.н. О.М. Залата, а науковим керівником професор В.М. Стогов. Під керівництвом Стогова В.М. були захищені понад 30 кандидатських дисертацій, а два його учні, I.П. Кривцов та Б.Є. Горський, пізніше захистили докторські дисертації.
З уходом В.М. Стогова з 1974 по 1976 рік посаду завідувача кафедри обіймав його учень д.т.н., професор I.П. Кривцов, котрий у 1976 році прийняв запрошення від АЛІІТу – Алма-атинський інститут інженерів транспорту – переїхав та два роки займав в АлІІТі посаду проректора з наукової роботи, а згодом, протягом двох років до 1982 р. – перебував на посаді ректора АлІІТу. За час роботи в АлІІТі підготував одного доктора технічних наук за напрямом досліджень наукової школи проф. Стогова В.М.
Після переїзду проф. Кривцова І.П. до Алма-Ати кафедрою завідувала плеяда видатних учнів проф. Стогова В.М., а саме: доцент Є.П. Коренко (з 1977 по 1982 р.), доцент В.М. Хіневич (з 1982 по 1986 р.), доцент Б.М. Стефанов (з 1986 по 1992 р.), під керівництвом яких кафедра набула подальшого розвитку та виконувала дослідження в галузі підвищення рівня механізації вантажних робіт на залізничному транспорті, удосконалення конструкцій колійних машин та спеціалізованого інструменту для утримання і ремонту колії.
У 80-ті роки кафедра міцно посіла провідне місце в ХІІТі та серед споріднених кафедр СРСР по кількості винаходів та економічній ефективності наукових розробок. Усього за весь період роботи співробітниками кафедри було отримано більше 120 авторських свідоцтв на винаходи, видано 3 підручника та 6 навчальних посібників.
З 1992 по 2008 роки кафедрою завідував д.т.н., професор Є.С. Венцель, який започатковував на кафедрі наукову школу з хіммотології та покращення якості паливо-мастильних матеріалів. В ці роки за сприяння керівництва академії та Укрзалізниці при кафедрі була створена галузева хіммотологічна науково-дослідна лабораторія. Зі створенням лабораторії на кафедрі набув розвитку науковий напрямок з підвищення зносостійкості вузлів тертя машин та покращення якості мастильних матеріалів. Під керівництвом професора Венцеля Є.С. були захищені 5 кандидатських дисертацій, видано 1 монографію та 3 навчальних посібника, отримано більше 5 патентів на винаходи.
В період з 2008 по 2011 роки кафедрою завідував учень професора Венцеля Є.С. к.т.н., доцент А.О. Бабенко, який продовжив розвиток існуючих наукових напрямків кафедри та галузевих науково-дослідних лабораторій.
З 2003 року по 2013 рік на кафедрі працював д.т.н., професор Є.М. Лисіков. Працюючи на кафедрі він створив наукову школу, яка по сьогоднішній день виконує дослідження в галузі трибології, нанотехнологій на транспорті та впливу електромагнітних полів на процеси тертя та зношування в машинах. Протягом цього часу під його керівництвом було підготовлено та захищено 9 кандидатських дисертацій, видано 2 монографії та 2 навчальних посібника, отримано 8 патентів на винаходи та корисні моделі. Завдяки праці професора Є.М. Лисікова суттєво підвищився кадровий потенціал кафедри та рівень підготовки студентів кафедри з дисципліни «Будівельні машини», набула стрімкого розвитку галузева хіммотологічна науково-дослідна лабораторія.
З приходом у 2011 році д.т.н. професора Ремарчука М.П. на кафедрі набули розвитку нові наукові напрями, а саме енергозбереження в гідравлічних системах машин і створення нових типів приводів на базі силових гідроциліндрів, крім того значно підвищився рівень підготовки студентів кафедри в галузі удосконалення, конструювання, діагностування гідравлічних приводів будівельних, дорожніх та колійних машин. Під керівництвом проф. Ремарчука М.П. в 2019 році була захищена кандидатська дисертація зі спеціальності 133 – галузеве машинобудування.
З 2011 року по 2020 рік кафедрою завідував учень професора Лисікова Є.М. д.т.н., професор С.В. Воронін. Під його керівництвом на початку 2012 року на кафедрі започаткована науково-навчальна лабораторія «Нанотехнології на транспорті» та з 2011/12 навчального року викладається нова навчальна дисципліна – «Основи нанотехнологій» для спеціалістів та магістрів. В період з 2012 по 2014 рік в лабораторії нанотехнологій був створений стенд для дослідження властивостей рідкокристалічних присадок в мастильних матеріалах та стенд для отримання наночастинок вуглецю – фулеренів і нанотрубок. Під керівництвом проф. Вороніна С.В. галузева хіммотологічна науково-дослідна лабораторія у червні 2014 року, вперше за час свого існування, пройшла державну метрологічну атестацію. За цей час кафедрою отримано 8 патентів на винаходи та корисні моделі, видано 4 навчальних посібника, захищено 1 докторську та 5 кандидатських дисертацій.
Історія створення та розвитку кафедри «Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка»
Кафедра «Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка» була створена у 1935 році за наказом №88 від 5.03.35 року. Перша назва кафедри була «Нарисна геометрія та креслення», а далі за наказом №286 від 4.10.36 року вона була перейменована на кафедру «Графіка». У 2002 році наказом №553 від 9.10.2001 року кафедра має назву «Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка».
Першим завідувачем кафедри «Нарисна геометрія та креслення» інституту інженерів залізничного транспорту у 1935-1951 р.р. був ст. викладач Вінтер Олександр Михайлович (Хаимович) (1894 р.н.-?). Уродженець Орєхова Таврійської губернії. Закінчив Харківське реальне училище. Служив у царській армії за призовом (1914-1916 р.р.). До 1918 р. був у полоні в Німеччині. У 1920 році вступив на хімічний факультет Харківського технологічного інституту, який закінчив в 1926 р. за фахом «Технологія органічних речовин». Викладач Харківського комуністичного університету (1927 р.). Читав курс з вищої математики. Імовірно, викладач Харківського інженерно-економічного інституту.
Далі у 1951-1958 р.р другим завідувачем кафедри був доцент, к.т.н. Ігнатенко Віктор Олександрович (1908 р.н.), який закінчив ХІІТ у 1934 році за фахом інженер-механік з тягового господарства.
З 1958 до 1968 року завідувачем кафедри став доцент, к.арх.н. Лимар Євген Овксентійович (1905 – 1972).
Лимар Євген Овксентійович народився 20.04.1905 року у Бєлгороді. У 1929 році здобув вищу освіту у Харківському інженерно-будівельному інституті, де навчався у архітекторів О. Бекетова, М. Покорного, В. Троценка. У 1930-х роках працював у Харківському відділі Союзтранспроекту та реалізував проекти фабрично-заводського училища заводу «Серп і молот» (1931 р.) та Вугільно-хімічного інституту (1933 р.) у Харкові. Крім того, спорудив будівлю Енергетичного інституту у Штерівці (1931 р.), житлові будинки у Полтаві та Запоріжжі (1939 р.). У повоєнний час працював на посаді головного архітектору майстерні у проектному бюро Управління Південної залізниці «Хартранспроект» та у Харківському Дніпротрансі Головтранспроекту СРСР Міністерства шляхів сполучення, де виконував проекти відбудови та реконструкції залізничних вокзалів у Полтаві на пл. Слави, №1 (1944 р.), Ковелі (1949 р.), Харкові (1952 р., у співавторстві), на станціях Лозовій (1948 р.), Ясинуватій (1952 р.). В архітектурних рішеннях вокзалів застосовував опрацьовані класицистичні форми у дусі творчості В.І. Щуко та І.О. Фоміна. З 1929 року розпочав викладацьку діяльність у Харківському інженерно-будівельному інституті та Харківському інституті інженерів транспорту. У 1946 році здобув науковий ступінь кандидата архітектури. Автор наукових праць з питань архітектури. З 1958 р. до 1968 р. був завідувачем кафедри. Помер 5.09.1972 року у Харкові.
У 1968-1992 р.р. завідувачем кафедри був доцент, к.т.н. Антонов Ігор Васильович.
У 1992-2000 р.р. завідувачем кафедри був професор, д.т.н. Молдавський Анатолій Аврамович.
Молдавський Анатолій Аврамович народився 02. 11. 1937 р. в ст. Шилка Читинської обл., РФ – фахівець у галузі двигунобудування. Д-р тех. н. (1992 р.), проф. (1995 р.). Закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту (1960 р.). Працював на Заводі ім. В. Малишева (Харків, 1960–65 р. р.) у Харківському КБ з двигунобудування (1965–87 р. р.): від 1973 р. – керівник сектора – заступник начальника лабораторії паливної апаратури. З 1987 р. працював у Харківській академії інженерів залізничного транспорту. З 1992 р. по 2000 р. був завідувачем кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки. Наукові дослідження: шляхи покращення конструктивних елементів паливної апаратури дизеля; підготовка кадрів з фізичної культури.
У 2000-2002 р.р. в.о. завідувача кафедри був доцент, к.т.н. Архипов Вадим Володимирович.
Архипов Вадим Володимирович народився 25 квітня 1940 року в Харкові. Дитинство припало на суворі воєнні роки. Шкільні роки у післявоєнній молоді, теж були нелегкими. Під час навчання в Харківському інституті інженерів комунального господарства серйозно займався спортом. Виконав норматив кандидата в майстри спорту з легкої атлетики, потрапив до збірної команди області та Українського «Спартака». У 1962 році з відзнакою закінчив Харківський інститут інженерів комунального господарства і почав трудове життя в будівельних організаціях Дніпропетровської області, потім Харкова. Відслужив строкову службу в армії, потім працював у проектних організаціях, пройшов шлях від рядового інженера-конструктора Харківського Воєнпроекті до головного спеціаліста Укргіпрокоммунстрой. З 1973 р. почав науково-педагогічну діяльність викладачем в ХІНТЕ, потім став аспірантом ХІБІ і потім 23 роки пропрацював в Харківській державній академії залізничного транспорту (ХІІТ), звідки пішов на пенсію з посади завідувача кафедрою. Кандидат технічних наук, автор понад 50 наукових робіт і п’яти винаходів. Протягом всіх років науково-викладацької роботи продовжував займатися спортом. У вільний час тренував жіночу команду з баскетболу. З моменту заснування в 1990 р. Харківської обласної організації ветеранів легкої атлетики влився в її ряди, був обраний віце-президентом. Став регулярно брати участь в чемпіонатах області, України і в інших змаганнях ветеранів з легкої атлетики. Учасник чемпіонатів Європи 1990 р. в Будапешті. У 1990 р. став активним членом МК «Харків». Учасник команди, яка встановила найвище світове досягнення в естафеті 100х1000м. У 1996 р. вперше в житті у віці 56 років пробіг повний марафон і потім вже подолав більше десяти марафонів. Багаторазовий переможець чемпіонатів і кубків України зі спортивної ходьби і рекордсмен України. Двічі ставав призером чемпіонатів Європи серед ветеранів. 6 червня 2013р. стрункий, підтягнутий, як завжди елегантний Вадим Архипов закінчив розминку перед чемпіонатом Харкова по легкій атлетиці на стадіоні «Динамо», присів на лавку і пішов в останню путь Назавжди.
У 2002-2011 р.р. завідувачем кафедри був доцент, к.т.н. Спасібо Євгеній Олексійович. В ці роки була суттєво оновлена матеріально-технічна база кафедри, створений сучасний комп’ютерний клас, в якому студенти університету всіх інженерних спеціальностей навчалися навичкам інженерної комп’ютерної графіки, а також навичкам комп’ютерного 2D та 3D моделювання деталей та вузлів машин.
З 2011 р. по 2020 рік завідувачем кафедри був доцент, к.т.н. Бабенко Андрій Олександрович. В ці роки у навчальний процес кафедри активно впроваджувалися сучасні програмні продукти для викладання дисципліни «Інженерна комп’ютерна графіка», а також системи CAD для автоматизованого моделювання деталей машин.