У 1964 році в Харківському інституті Інженерів залізничного транспорту в складі факультету АТЗ була створена кафедра «Розрахунково-обчислювальні машини та пристрої» (наказ по інституту від 19.12.1964 р.). У 1967 році кафедру було перейменовано на «Електроніка та обчислювальна техніка», а в 1975 році – «Обчислювальна техніка та системи управління» (ОТ та СУ).
Викладачі кафедри забезпечували проведення занять зі студентами всіх факультетів з дисциплін «Теоретичні основи автоматики та телемеханіки», «Основи промислової електроніки», «Імпульсна техніка», «Керуючі обчислювальні машини та пристрої», «Розрахунково-перфораційні машини». На той час кафедра мала у своєму розпорядженні велику кількість різноманітних електронних приладів, в тому числі, обчислювальну машину «Промінь», аналогові обчислювальні машини «ИПТ-5», «МН-10м», «МН-18м», а також розрахунково-перфораційні машини. Багато приладів і макетів для навчального процесу було виготовлено співробітниками кафедри, зокрема, Я.А. Колодяжним і С.І. Марковим. Кафедра розміщувалася в 1-му корпусі, в аудиторіях 1.213, 1.215, 1.217, 1.221.
Першим деканом факультету АТЗ (1960-1973 рр.), першим завідувачем кафедри «Розрахунково-обчислювальні машини та пристрої» (1964-1970 рр.), був призначений кандидат технічних наук (1948 р.), доцент (1955 р.), талановитий педагог Панфілов Костянтин Костянтинович, який здійснював підбір кадрів, брав участь у розробці нових дисциплін, організації науково-дослідної роботи співробітників і студентів при кафедрі. Поступово зростав і зміцнювався склад викладачів, його поповнили П.І. Лосєв, В.О. Лещинський, В.О. Гончаров, В.А. Риков, В.І. Нікітенко.
к.т.н., доцент Панфілов К.К.
Панфілов Костянтин Костянтинович народився 30 листопада 1914 р. в м. Муром Горьківської області і після закінчення Муромської залізничної школи (1931 р.) пройшов трудовий шлях від електрика тресту «Івсантехстрой» (1931-1938 рр.) до декана факультету.
У 1938 році Панфілов К.К. закінчив з відзнакою Ленінградський електротехнічний інститут сигналізації і зв’язку Народного Комісаріату шляхів сполучення (НКПС) і працював на посадах спочатку інженера, а потім начальника відділу СЦБ Ташкентської залізниці (1938-1940 рр.). У 1940 році перейшов на роботу в Ташкентський інститут інженерів залізничного транспорту, де працював спочатку старшим лаборантом, а потім асистентом.
З 1943 року його трудове життя цілком пов’язана з роботою в Харківському інституті інженерів залізничного транспорту. Він працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри «Станції, вузли, СЦБ і зв’язок». З 1946 по 1949 виконував обов’язки завідувача кафедри СЦБ і зв’язку ХІІТ.
З 1 листопада 1960 призначається деканом факультету автоматики, телемеханіки та зв’язку (АТЗ) ХІІТ, а з 1964 року − завідувачем кафедри «Розрахунково-обчислювальні машини та пристрої». Очолюючи факультет і кафедру, багато уваги приділяв організації навчального процесу, підбору, виховання та розставлення кадрів, розвитку матеріально-технічної бази навчальних лабораторій, виховної роботи серед студентів і співробітників факультету. Плідна робота Костянтина Костянтиновича по вихованню і підготовці фахівців залізничного транспорту неодноразово відзначалася в наказах керівництва ХІІТ і Південної залізниці.
Науково-дослідна робота доцента Панфілова К.К. була орієнтована на вдосконалення систем управління та регулювання пристроями автоматики та телемеханіки на станціях і перегонах.
Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», знаком «Почесний залізничник» (1960 р.).
З 1970 по 1974 рік завідувачем кафедри був доцент Цимбал Микола Трохимович, який продовжив роботу щодо подальшого розвитку кафедри.
к.т.н., доцент Цимбал М.Т.
Цимбал Микола Трохимович народився 30 листопада 1919 р. в селі Ново-Миколаївка Лозівського району Харківської області в сім’ї залізничника.
З 1935 по 1939 рік навчався в Харківському технікумі зв’язку. З 1940 по 1945 рік був в рядах Робітничо-Селянської Червоної Армії на Камчатці і Курилах. Після демобілізації переїхав до Харкова, де спочатку працював в технічній школі, а потім навчався в Харківському політехнічному інституті (ХПІ). Навчання закінчив в 1953 році з відзнакою і вступив до аспірантури. У 1959 році захистив дисертацію і отримав вчений ступінь кандидата технічних наук. У ХПІ працював на різних посадах: асистентом, старшим викладачем, в.о. доцента і деканом радіо факультету.
Як відомий фахівець в області передачі радіосигналів з 1963 по 1965 рік був відряджений в Монгольську Народну Республіку (МНР), де в університеті міста Улан-Батор готував викладачів для читання лекцій з радіотехнічних дисциплін. За успішну підготовку кадрів в МНР був нагороджений монгольською медаллю «Бід Ялав».
З 1965 по 1967 роки Цимбал Н.Т. працює доцентом кафедри, а потім з 1967 по 1970 рік − завідувач кафедри «Конструювання мікромініатюрної радіоапаратури» ХПІ.
З 1970 року, після обрання за конкурсом на посаду завідувача кафедри, та до виходу на пенсію в 1980 році, працював у Харківському інституті інженерів залізничного транспорту (ХІІТ) спочатку на кафедрі «Електроніка та обчислювальна техніка», а потім доцентом на кафедрі «Транспортний зв’язок» (1978-1980 рр.). Під час роботи в ХІІТ віддав багато сил, знань і енергії справі підготовки висококваліфікованих фахівців для залізниць, брав активну участь в організації навчально-лабораторної бази кафедри та вдосконалення навчального процесу.
Неодноразово заохочувався керівництвом ХПІ та ХІІТ, а як учасник Великої Вітчизняної війни був нагороджений п’ятьма медалями, в тому числі медаллю «За відвагу».
Колектив кафедри «Електроніка та обчислювальна техніка» в 1971 році.
На знімку зліва направо стоять: доц. Лещинський В.О., доц. Хоменко В.Г., лаб. Харитонов О., доц. Панфілов К.К., лаб. Проценко М., зав.лаб. Кутовий А.І. ; сидять: лаб. Марков С.І., лаб. Привольнєва Л., зав.каф., доц. Цимбал Н.Т., ас. Риков В.М, ас. Гончаров В.О.
У 1974 році кафедру було реорганізовано та територіально переміщено до другого корпусу інституту. Обов’язки завідувача кафедри з 1974 по 1975 рік виконував Нікітенко Василь Іванович.
Лабораторія аналогових обчислювальних машин
Аналогова обчислювальна машина
«МН-10м»
Аналогова обчислювальна машина
«МН-18м»